Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Братишки и сестришки! Здырки вам всем! Вот решил я поведать вам свою историю, как я купил МДМА и сбежал из этого жуткого дебильного военного училища. Опаньки, готовьтесь, будет жара!
Вообще, эта история началась, когда я познакомился с одним крутым пацаном, который ворочал закладки. Да, да, я про наркотики, братаны. Вот этот чувак предложил мне МДМА, и я решил попробовать, да так, перорально употребить, чтобы по взрослому пацанить.
Так что мы договорились на перекуре в парке, где он достал этот морфий из своего пончика (гидропоника, кажется). Чувак сказал, что это самое пацанское и пиздатое вещество, что я когда-либо пробовал. Я че, лох что ли? Решил я проверить, что это такое, и дать плюху и шанить эту дичь.
На следующий день я уже имел в руках этот МДМА. Блин, я мог раньше не знать, как это блять крутить! Я стал пользоваться этой фентой, словно водой. Иногда принимал по таблеточнику, чтобы ощутить всю мощь этого говна. Кто бы мог подумать, что я так забрендился!
И тут, черт, началось самое интересное. Меня убивало это дебильное военное училище, где гопничать совсем невыгодно. Наехывали офицеры на нас, словно крысы на кусок сыра. Приходилось выполнять их приказы и срочку наихывать, как они хотели. Это было просто жесть!
Но я был не так прост, чтобы сидеть там и страдать. Я решил придумать план, как сбежать. Полагалась мне, братва, эта победа!
Я начал искать выходы. Как только никто не видел, ворвался в библиотеку, чтобы поискать какие-то пути из этого ада. И вот, нашел я, черт, подсказку. В какой-то старой книжке была запись, что в канализацию можно спуститься и выйти наружу. Блин, я сразу понял, что это то, что мне нужно!
Так что я нашел момент, когда все были на учебе, и тихонько спустился в этот темный и зловещий туннель. Ох, блять, кажется, я никогда не испытывал такого страха. Я шел вперед, как настоящий киборг, ничего не боясь!
После нескольких часов блуждания по этой дыре, я, наконец, увидел свет. Я вылез наружу, словно победивший этих дебилов из училища. Я почувствовал себя свободным, братаны!
Через пару дней я уже был на свободе, шаня МДМА снова, и радовался жизни, которую выбрал. Я был целеустремлен в своем выборе.
И вот, братва, сейчас я пишу этот текст, чтобы вы все знали, что каждый может выбрать свой путь. Наркотики - это опасная штука, и я это осознаю.
Но, с другой стороны, я благодарен этому МДМА за то, что оно помогло мне осознать, что я не должен оставаться в дебильном военном училище. Этот опыт изменил меня и сделал сильнее. Теперь я свободен и выбираю свой путь!
Так что, братва, не бойтесь брать жизнь в свои руки, идти вперед и бороться за свою свободу! Даже если это означает бросать все и сбежать из дебильного места, где не видно света в конце тоннеля. Удачи, парнишки и девчонки! Будьте свободны и смелыми!
Как я купил МДМА и пошел устраиваться на работу директором
Ей, народ! Слушайте, у меня такая история, просто нереальная, что прямо оторваться не могу. Вот я решил сделать забег на закладки, так, для разнообразия, чтобы не заскучать в своей жизни наркомана комика, да и нервы немного покрепче бы свести. Ну и вот, поехал я к своему кумиру, такому брату от брата, импостеру по имени Джонни, чтобы закупиться нелегальной халлюшей, типа МДМА. Даже шприцы, или, как их модно называть, лайбы, у него взял, ведь без них в моем позитивном сказочном мирке не обойтись.
Ну, как всегда, когда дело касается нелегальных приключений, нужно быть в курсе всех подводных камней и уметь провести переговоры на уровне. Так что я сел в свой трэшовый старый авто и отправился к Джонни. Встретились мы на подпольной парковке, где они раздербанивают всякие закладки и меняются нюансами жизни. Когда я увидел его, я подумал: «Блин, Джонни – настоящий герой, просто бог этого андеграундного движения!»
Такие встречи всегда оставляют после себя свою следующую порцию искренних эмоций и кайфа. Покинув это место, в моей голове промелькнула идея, идея, которая перевернула мою думку на 180 градусов. Почему бы мне не использовать свои навыки и ребяческое обаяние, чтобы прорваться в большой мир взрослых и стать, простите за выражение, директором компании?
Мечты, товарищи, это то, что двигает миром вперед. И я был готов пройти через все препятствия ради своей новой цели. А чтобы выглядеть образованным и успешным на собеседовании, я стал читать разные статьи о медицине и бизнесе. Блин, надо же, я узнал там столько интересного! Сейчас же поделюсь с вами своими находками, может, кому-то пригодится.
Вы знали, что медицина – это не только про врачей и лекарства? Так вот, оказывается, это еще и про то, как ты умеешь донести информацию до других. Успешный директор должен быть как палочкой-выручалочкой, которая впихивает в голову рабочим свои идеи, но делает это так, что они воспринимают его как идеал, ну, или почти.
Я подумал: с таким подходом и знаниями я точно смогу раздербанить все собеседования и завоевать сердца жестоких рекрутеров. Я стал искать в себе самого себя и продолжал запасаться закладками, чтобы вдохновиться перед новыми испытаниями. Что же, не так уж и скучно становиться наркоманом директором!
Так, когда я был уверен в своих силах и наконец-то вырастил характер, я начал активно рассылать резюме и искать вакансии. И вот однажды мне позвонили из крупной корпорации и пригласили на собеседование. Я решил, что это большой шаг к моей мечте и несмотря на то, что я был на пике своего счастья, решил остаться с легкой долей трезвости, чтобы не сляпать глупостей на этом важном этапе.
| - Здравствуйте, мистер Биг Босс, - | |
| – приветствовали они меня, - | |
| - мы очень рады видеть вас на нашем собеседовании. Расскажите, пожалуйста, о своем опыте работы и почему именно вы подходите для нашей вакансии директора? – |
– Опыт работы? Друзья, это так 2000-е! Я беру и видоизменяю все старые идеи, добавляю свои закладки и бум! Выходит что-то новенькое, яркое и самое модное на рынке! А что касается моего подхода к работе – это просто абсолютная свобода! Я считаю, что каждый человек должен делать то, что ему нравится, а не то, что от него ожидают. Это же трэш, братцы! Короче, я – современный директор, своеобразный импостер в бизнесе, который готов раздербанить стереотипы и внести свою закладку в эту серость!
Рекрутеры слушали меня с открытыми ртами, явно не ожидая такого потока энергии и харизмы от наркомана.
